Аліменти в твердій грошовій сумі
Чи можуть аліменти, які призначаються в твердій грошовій сумі, бути меншими від мінімального гарантованого розміру аліментів у сумі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку?
У попередній редакції СК мінімальний розмір аліментів у сумі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку передбачався законодавцем при стягненні аліментів у частці від доходу платника аліментів.
При визначенні аліментів у твердій грошовій сумі така величина не застосовувалася, на що звернув увагу ВС у рішенні від 15.07.2009 у справі № 6-6426св09 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/4283931).
Частина 3 ст. 182 СК у попередній редакції припускала ситуацію, в якій розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, міг бути меншим мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу.
В такому випадку дитині призначалася державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У новій редакції СК вказані норми виключені, натомість передбачено мінімальний гарантований розмір аліментів у сумі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який зобов’язаний сплачувати платник аліментів.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що обов’язок сплачувати аліменти у вказаному мінімальному гарантованому розмірі повністю перекладено на платника аліментів і не може компенсуватися державною допомогою.
У випадку ухилення від виконання такого обов’язку законодавством передбачено систему «стимулювання» платника аліментів, зокрема адміністративну та кримінальну відповідальність.
Чи може суд, призначаючи аліменти в твердій грошовій сумі, додатково вказувати про те, що їх розмір не може бути меншим мінімального гарантованого розміру?
У новій редакції СК застосування мінімального гарантованого розміру аліментів передбачено як при призначенні аліментів у частці від доходу платника, так і при призначенні аліментів у твердій грошовій сумі.
Отже, розмір аліментів може бути визначено в твердій грошовій сумі з додатковим встановленням мінімального гарантованого розміру.
Незважаючи на певну текстову суперечність такої редакції резолютивної частини (1000 грн, але не менше 50%), такий підхід сприятиме максимальному захисту отримувача аліментів, що і є метою прийняття змін до СК.
Чи може суд призначити аліменти в твердій грошовій сумі, вказавши мінімальний гарантований розмір – 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку?
Відповідно до ч. З ст. 184 СК той із батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, аліменти, які призначаються в твердій грошовій сумі, можуть бути визначені у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Які підстави для застосування мінімального рекомендованого розміру аліментів?
Новою редакцією статті 182 СК на зміну терміну «мінімальний розмір аліментів» прийшли два нових терміни «мінімальний гарантований розмір аліментів» та «мінімальний рекомендований розмір аліментів».
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Перша величина вказує на безумовний обов’язок платника аліментів сплачувати їх в розмірі, не меншому за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Умовою застосування мінімального рекомендованого розміру є достатність заробітку платника аліментів.
Натомість суди недостатньо приділяють увагу дослідженню питання достатності заробітку платника аліментів, що стає підставою для скасування таких рішень.
У новій редакції СК така підстава, як «достатність заробітку платника аліментів», не розкрита.
А тому його можна розуміти в двох аспектах:
- достатність заробітку платника аліментів на своє утримання і сплату аліментів;
- достатність заробітку платника аліментів лише на сплату аліментів, при цьому не береться до уваги можливість утримання самого платника після сплати аліментів.
Виходячи з принципу верховенства права, правильним є перший підхід.
Вказана обставина близька за змістом до такої обставини, як «може надавати матеріальну допомогу», що неодноразово використовується в СК при визначенні підстав для сплати інших аліментів.
Тому при застосуванні такої підстави, як «достатність заробітку платника аліментів», доцільним є використання правової позиції ВС, передбаченої в постанові у справі № 766/47/16-ц від 28 лютого 2018 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72938559).
КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ:
- Розлучення з іноземцем
- Поділ майна подружжя при розлученні
- Дозвіл на виїзд дитини за кордон
- Розлучення через суд
- Розірвання шлюбу в Україні
- Розірвання шлюбу з іноземцем
- Позовна заява про розірвання шлюбу
- Зразки заяв при розлученні
- Розлучення без прописки
- Послуги адвоката при розлученні
- Послуги юриста при розлученні
- Встановлення режиму окремого проживання подружжя в Україні
- Встановлення факту проживання в цивільному шлюбі
- Усиновлення дитини в Україні
- Прізвища подружжя після розлучення в Україні
- Отримати повторно документи РАЦС: свідоцтво і виписку
- Порядок визнання батьківства
- Як зареєструвати іноземне розлучення в Україні
- Реєстрація шлюбу з іноземцем в Україні
